субота, 13 травня 2017 р.

про щось своє
Весна прийшла дуже несподівано і ось якимось чином вже 13 травня. За весь той час, протягом якого я не писала сюди, багато речей змінилося, багато подій відбулось. 
Щаслива і вдячна за всіх хто зі мною, за все те, що зі мною. Я все частіше розумію, що я люблю цей світ, люблю все до дрібничок у ньому, люблю посміхатися сонечку, люблю задивлятися на квітучі каштани, йдучи вулицею. Я відчуваю натхнення в собі, я відчуваю спокій, відчуваю, що живу, і, що мені подобається те, як я живу.
Я замислююся про літні подорожі, я планую прочитати багато книг, написати багато постів до свого блогу, планую закохатися одного літнього дня і виростити любов, купити скейт і квитки на концерти, побачити своїх твіттерських, обійнятися з онлайн-друзями, вступити до ВУЗу, знайти роботу, яка б мені подобалась і прости жити. Жити щастям в собі, жити у всі наступні хвилини і любити, любити, любити

Останні подихи осені, останні обійми, останні думки про коханого, останні надії про щастя, останні... І ще мільйон таких трагічно-сумних &q...