Останні подихи осені, останні обійми, останні думки про коханого, останні надії про щастя, останні...
І ще мільйон таких трагічно-сумних "останні"

Чомусь неможиво знайти книгу, де автор, в короткому плані послідовних дій, викладе швидкий спосіб для налагодження твого життя. І ти маєш собі постійно повторювати одне і теж щодня: "все буде добре", їдучи метром додому, поспішаючи на роботу, засинаючи у своєму ліжку, дивлячись на себе в дзеркало і розуміючи, а точніше не розуміючи чому ж ти так любиш наступати на одні й ті ж граблі і звідки ти можеш бути впевненим, що воно і справді буде добре, тобі справді буде добре.
Наближення зими обіцяє лише холод, без натяку на якісь дитачі зимові дива, теплі почуття чи приємні зустрічі. Ти не бачиш чогось хорошо, світлого і рідного ні тут, ні там, ні взагалі
Не відчуваєш щастя, хоча, якщо ти не знав, то це нормально і не страшно - бути нещасним
Будучи нещасним, ти можеш зрозуміти, які чинники сприяють радості, чого тобі не вистачає, і щоб ти ніколи не зробив аби інша людина була нещасною через тебе. Бо це найголовніше - не бути егоїстом, до тих хто любить тебе, до тих, для кого ти і є щастя.
Подумай