маленький монолог до найдорожчого 

Хочу смажити тобі млинці, бачити твої ямочки на щоках і щербинку на підборідді. Хочу обговорювати перехожих і сміятися з різних дурниць, йдучи вулицями цього міста. Хочу їсти з тобою карамельний попкорн на останньому ряді кінозалу, дивлячись якийсь захоплюючий екшн. Хочу цілуватися під Arctic Monkeys і співати вечорами Стрикало, пити біле вино і розмовляти про все на світі. Хочу купувати тобі сорочки, надихати на вірші і просто бути поруч.
Хочу щоб ти мені вірив до останнього і тоді я знатиму, що все не даремно, що ми побачимось, що я побачу ніжність в твоїх очах, що покатаємось на жовто-червоному трамваї під нашу пісню. Ніколи не сумнівайся в мені, прошу, бо я буду вірити у наше майбутнє до останного подиху цих почуттів.