Коли востаннє тобі хотілося посміхатися просто так? А коли ти відчував, що лише той простий факт існування людини викликав тепло у твоїй душі? 

Знаєш, а це ж так просто. Але так, ти правий, до цього не легко прийти, перед цим пройде багато часу, депресій, травм, хвороб душі, забуття і болю. Та не дивлячись на всі перепони, одного дня ти прокинешся, вийдеш на вулицю, посміхнешся сонечку і хтось все таки змусить твою душу зацвісти, навіть якщо нині осінь, навіть якщо ти зараз в це не віриш.
Ти подумаєш "а які ж зусилля для цього потрібно зробити?", а зробити треба найменше і найбільше водночас - покохати світ та себе. Ні одна розумна книжка тобі не підкаже як прийти до тієї любові, прийти ти маєш сам і не відомо скільки часу тобі для того знадобиться - роки? місяці? тижні? -відчуєш душею та серцем. Коли посміхнешся перехожому на вулиці, бо тобі просто добре, бо в тобі просто щастя, бо в тобі просто любов.
Може зараз ти найнесчасніша людина у світі, але ти все одно рано чи пізно посміхнешся від щастя

Twitter

Твіттер - одна з найпопулярніших соцмереж на сьогодні, важко знайти людину, яка ніколи про неї не чула. 

Наразі Твіттером користуються більж ніж 250 млн людей по свій планеті, використовуючи його як особистий щоденник, куди можуть постити свої думки, питання, фото.

Особисто для мене Твіттер став важливою частинкою життя за 4 роки користування тому, що тут я знайшла безліч цікавих людей, хороших знайомих і друзів, з деякими з них навіть бачилась у реальному житті. 

Тут немає кордонів. Неважливо в якому місті ти живеш, скільки тобі років, чим ти займаєшся. Головне - бути щирим до людей.

Також Твіттер відкриває можливості знайти аудиторію для власної творчості, для власного "я", обов'язково знайдуться ті, кому сподобаються ваші фото, малюнки, вірші, те як ви співаєте, або просто висловлюєте думки у твітах.

Завдяки цій соц.мережі я відкрила для себе безліч того цікавого, про яке раніше не чула і не бачила, людей з якими мені легко і класно спілкуватися, натхнення до змін, лююбов до світу.

17 Літо

Три місяці промайнули швидко. Хоча насправді вони були дуже насиченими і перенасиченими. Я склала іспити, вступила до університету, знайшла роботу, побачилась в друзями, побувала в горах, зробила багато гарних фото і знову зрозуміла, що не хочу дорослішати. Буремно чекаю свого 17-ліття та сподіваюсь воно буде чудовим. Знаю, що буде мало сну, мало часу на соціалки та на блог, часом і на друзів, але я буду намагатися бути успішною business woman і знаходитиму час на себе і дорогих мені людей.
Обіцяю не боятися нового та в людях бачити лише позитивне, бути наполегливою та щирою, бути котиком. Чого і вам бажаю :)